|
Офіційна
| Неофіційна

Офіційна:
AНАТОЛІЙ СЕРДЮК - сучасний український
естрадний композитор-пісняр, співак, журналіст (м.Запоріжжя). Автор
близько 130 пісень. У творчому доробку 8 альбомів, 7 оригінальних
сольних концертних програм, понад 1000 виступів в Україні та за
кордоном, 10 відеокліпів, 3 авторських нотних збірника.
Працює в стилі української естрадної пісні й поп-музики.
Пісням
притаманні глибока змістовність, виразна мелодійність, народність. У
репертуарі багато вальсів, романсів; вирізняються "махновський" і
козацький цикли пісень з елементами театралізації у виконанні.
Співпрацює із сучасними українськими поетами.
Оспівує рідний край.
Закінчив Мелітопольське училище культури (1989, диригент
акдемічного хору), Харківську академію культури (1995, диригент
духового та естрадного оркестрів) та Запорізький національний
університет (2005, журналіст). Навчається в аспірантурі ЗНУ (українська
філологія).
Володар мистецької премії ім. Д.Луценка, лауреат, дипломант і
призер
близько двадцяти українських і міжнародних пісенних конкурсів,
переможець хіт-парадів.
Член Асоціації діячів естрадного мистецтва України (1993).
Член
Національної спілки журналістів України (2005). Заслужений працівник
культури України (1999). З 1996 до 2003 р. - голова запорізької міської
організації композиторів.
З появою Анатолія Сердюка в Запорізькім реґіоні широко
залунала українська естрадна пісня - він першим почав творити рідною
мовою, оспівувати рідний край. Оригінальний репертуар, присвячений
Запоріжжю (пісні козацької та гуляйпільської вольниці), перемоги в
конкурсах, широка концертна діяльність, участь у численних передачах
радіо й телебачення, публікації в пресі зробили ім'я артиста відомим в
Україні.
Протягом багатьох років А. Сердюк відіграє значну роль у
популяризації
запорізької культури, веде громадську роботу з пропаганди
української пісні й творчості місцевих митців, регулярно презентує нові
альбоми й концертні програми, в тому числі на телебаченні, гастролює по
країні, прославляючи своїми піснями Запорізький край. Своїм
подвижництвом співак пробудив патріотичний дух десятків тисяч людей.
За "визначні досягнення у творчості та в розвитку національних
пісенних
традицій" Анатолій Сердюк нагороджений мистецькою премією ім. Д.
Луценка "Осіннє золото" (м. Київ, 2004 р.). Він лауреат реґіональної
програми "Зоряний шлях" (2000 р.) у номінації "За розвиток культури та
створення духовних цінностей". Творчість композитора-пісняра вивчається
в школах Запорізької області на уроках музики і співу та історії
рідного краю.
Твори А. Сердюка мають у репертуарі Запорізький академічний
симфонічний
оркестр, духові та естрадні оркестри, оркестри народних інструментів,
фольклорні ансамблі "Пернач", "Чумацький шлях",
"Бунчук","Козаки-запорожці", вокальний ансамбль "Дніпряночка", дитячий
ансамбль пісні й танцю "Чайка", вокальна студія "Дзвінкі голоси", інші
професійні й самодіяльні артисти й колективи України.
Пісні композитора опубліковано в авторських пісенниках "Пісні
Гуляйпільського краю" (1995 р.) і "Запоріжжя моє кохане" (2001, 2004
рр.), "Шкільний альбом" (2006 р.), у багатьох колективних нотних
збірниках: "Де козацька горда слава" (2000 р.), "Сучасна запорозька
козацька пісня" (2001 р.) та ін., а також у шкільних підручниках.
У запорізьких студіях "Ринг" і "Навігатор" співаком записано
близько
120 пісень, які увійшли до 8 магнітоальбомів і 8 компакт-дисків. У
студії композитор співпрацює з аранжувальниками Олександром
Михайленком, Дмитром Савенком, Віталієм Пушкарьовим, Валерієм Ситником,
Валентином Гелуном, звукорежисерами Миколою Середою, Михайлом
Петренком, Максимом Терещенком, Володимиром Гітіним та іншими.
А. Сердюк представив публіці 7 оригінальних сольних концертних
програм:
"Козацькому роду нема переводу" (1993 р.), "Моя кохана" (1994 р.), "Я
співаю для вас" (1995 р.), "Запоріжанки" (1996 р.), "Гуляє Гуляй-Поле"
(1998 р.), "Этих дней нам позабыть нельзя" (2000 р.), "Пісні для
друзів" (2002 р.). У них брали участь театр-кабаре "Александровский
уезд", заслужений ансамбль танцю "Запорожець", кінний театр "Запорізькі
козаки", провідні запорізькі музиканти.
Усі проекти А. Сердюк продюсував сам - від задуму до кінцевого
результату, залучаючи до роботи сотні людей - поетів, аранжувальників,
музикантів, акторів, танцюристів, режисерів, хореографів, модельєрів,
дизайнерів, операторів, фотографів, журналістів, об'єднуючи всіх для
досягнення спільної мети - для випуску дисків, нотних видань, буклетів,
для створення й показу концертних програм, для зйомок телепередач і
відеокліпів.
За роки професійної діяльності А.Сердюк мав понад 1000
виступів в
Україні й за кордоном - у Білорусі, Росії, Румунії. Серед них - сольні
й збірні концерти, гастрольні поїздки, творчі зустрічі в робочих
колективах та в навчальних закладах, авторські вечори, благодійні
виступи для ветеранів, інвалідів, дітей-сиріт, робота в журі мистецьких
конкурсів.
Співавтори А. Сердюка - видатні українські поети Дмитро
Павличко, Борис
Олійник, київські поети Микола Луків, Олег Орач, Василь Шукайло, Лариса
Верьовка, Станіслав Шевченко, Федір Млинченко, Світлана Короненко та
інші. Популярність композитора збільшила інтерес
широкої публіки і до творчості місцевих поетів, з якими він розпочав
співпрацю. Запорізьке поетичне слово залунало піснею у виконанні А.
Сердюка на всю Україну. Стали відомими, часто звучать на концертах та в
ефірі радіо й телебачення "Весняний вальс" (сл. Любові Геньби),
"Яблучко", "Гарно з тобою" (сл. Григорія Лютого), "Ранок у місті" (сл.
Петра Ребра), "Неподільна булава" (сл. Анатолія Рекубрацького),
"Козаченьки" (сл. Володимира Чубенка), "Бабине літо" (сл. Віри Коваль).
А. Сердюк брав участь у сотнях передач центрального
українського радіо
й телебачення та 12 обласних телерадіокомпаній, неодноразово ставав
лауреатом хіт-парадів "12 мінус 2" (радіо "Промінь"), "RadіоStаг"
(мережа обл. радіостанцій), "Пісня року" (Національне радіо України).
"Несподіваний дощ" (УТ-1), "Наша п'ятдесятка" (мережа Інтернет). На
його пісні відзнято відеокліпи, музичні передачі, концерти, телефільм
"Ми з тих ясних зір" (ТО "Культура", УТ-1, 1993 р.).
Про творчість А. Сердюка багато пише як реґіональна, так і
центральна
преса (публікації в журналах "Українська культура", "Україна", "Жінка",
"Дніпро", "Писанка", "Універсум"; у газетах "Голос України", "Культура
і життя", "Сільські вісті", "Україна молода", "Робітнича газета",
"Правда України" тощо).
Анатолій Сердюк зробив вагомий внесок у розвиток і пропаганду
української естрадної пісні на Запоріжжі та в Україні. Його творчість
вшанована і любов'ю численних прихильників української естради, і
високим професійним визнанням.
Перші композиції Анатолій Сердюк почав складати в шкільному, а
потім в армійському ансамблях, де був солістом-вокалістом, гітаристом і
художнім керівником. Бажаючи виконувати власні твори, співак 1989 року
зібрав групу "Анатоль", з якою в жовтні 1990-го переміг на запорізькому
міському конкурсі молодих естрадних виконавців "3-шоу-3".
Широка публіка почула А. Сердюка на фестивалі "Червона
рута-91", де він
став призером з піснею на вірш Д. Павличка "Вставай, Україно!". Вона
мала резонанс, її підхопили радіо й телебачення, визнавши
піснею-символом 1991 року. 1992 р. пісня розглядалася в числі
претендентів на новий гімн незалежної України.
У 1992-1996 роках співак з успіхом виступав на пісенних
конкурсах по
всій країні та за її межами: "Доля" (м. Чернівці), "Надія" (м. Київ),
"Вітер зі сходу" (м. Донецьк), "Мелодія" (м. Львів), ІV Міжнародний
фестиваль української пісні (Румунія), Міжнародний фестиваль
"Слов'янський базар" (Білорусь) та інші.
Протягом 1993-1996 рр. були записані й презентовані 4
аудіоальбоми. 1998 року А. Сердюк організував
фольклорну експедицію в пошуках легенд і пісень про Н. Махна. Зібраний
матеріал було використано для створення концертної програми "Гуляє
Гуляй-Поле", показаної в Гуляйполі, Запоріжжі (1998) і Києві (2003).
2001 року композитор широко відзначив 10-ліття творчої
діяльності:
випустив пісенник "Запоріжжя моє кохане", презентував власний сайт в
Інтернеті www.serduk.com.ua, провів фотовиставку, гастрольний тур і
великий авторський концерт за участю артистів, які мають у репертуарі
його твори.
2002 року вийшов компакт-диск "Таврійська пектораль",
записаний А.
Сердюком спільно з оркестром народних інструментів Мелітопольського
педагогічного університету під керівництвом В. Овода.
2003 року вийшов компакт-диск "Гуляй-Поле", а 2004 р. - друге
видання
пісенника "Запоріжжя моє кохане". Написано нові пісні в співпраці з
поетами М. Луківим ("Моя Україна"), Б. Олійником ("Остання дорога
Нестора").
У 2003-2005 рр. перевидано чотири магнітоальбоми 90-х років на
компакт-дисках. Видано магнітоальбом з піснями воєнної доби "Этих дней
нам позабыть нельзя", присвячений 60-літтю Перемоги.
У листопаді 2005 р. відбулися ювілейні концерти, присвячені
15-літтю
композиторської діяльності.
У листопаді 2006 року з метою популяризації пісень про
Запорізький край
А. Сердюком спільно із Запорізьким міським управлінням освіти засновано
щорічний дитячий конкурс "Запоріжжя моє кохане".
У 2006-2007 рр.записуються ще два альбоми: "Вальс, танго,
романс" і "Пане Маестро".
На весну 2007 р. готується нова концертна програма "Вальс, танго,
романс" .
Пісням А. Сердюка притаманні мелодійність, задушевність,
стильова й тематична різноплановість. Вони легко сприймаються на слух і
запам’ятовуються, гріють душу теплотою й щирістю мелодії.
Як композитор Сердюк добре відчуває форму й стиль твору; його
музика влучно передає мелодику вірша, тому поетичні й музичні образи
його пісень органічно доповнюють одне одного. Особливу увагу композитор
приділяє ритму слова й розміру вірша, знаходячи відповідний стиль і
жанр майбутнього твору. Звідси такий широкий діапазон його пісень — від
народних стилізацій та патріотичних маршів і гімнів до молодіжних
танцювальних шлягерів із сучасними музичною мовою композиції й стилем
виконання; від ліричності балад, романсів, вальсів і танго до
драматизму й експресії рок-композицій.
Як артистові А.Сердюку властиві інтелігентна,
витончено-прониклива манера виконання та висока сценічна культура.
Теплий ліричний тенор із красивим “сріблястим” верхнім регістром і
широким діапазоном у дві октави дозволяє співакові мати великий
різноманітний репертуар, в якому є місце i власним творам, i народним
пісням, і пісням відомих композиторів.
ЛЮДМИЛА ЖУЛЬЄВА,
Музикознавець
Неофіційна:
У дитинстві любив читати книги, був найактивнішим читачем
районної бібліотеки. У школі навчався добре, улюбленими дисциплінами
були географія і астрономія. Підлітком захопився рок-музикою, любив
слухати групи The Beatles, Queen, Uriah Heep, Deep Purple. Під
враженням щоденних молодіжних тусовок з гітарою, піснями, дівчатами і
вином перейнявся бажанням навчитися грати на гітарі. Що потім і зробив,
прогулявши спеціально для цього два дні занять у школі. Подальшу
майстерність удосконалював на вечірніх дворових концертах, ставши
незабаром кумиром молоді свого району. Потім, разом з однокласниками,
організував у школі групу "Asteroіd", виступав на шкільних вечорах і
дискотеках. До цього ж часу відносяться і перші спроби написання
пісень. Працюючи після закінчення школи на знаменитому запорізькому
заводі "Мотор Січ" (чим зараз дуже пишається), активно допомагав
цеховому ансамблю завойовувати призові місця на оглядах художньої
самодіяльності. Не дивно, що служба в армії також була пов'язана з
музикою. Це був військовий оркестр і ансамбль спочатку у м.
Дніпродзержинську, а потім у Запоріжжі.
Завершилася служба у квітні 1992 року, коли пісня "Вставай,
Україно!" вже лунала в музичному ефірі країни. Ази менеджменту,
продюсувания і звукозапису довелося освоїти вже в процесі роботи над
шоу-проектом під назвою "Анатолій СерДюк".
(Далі буде)
|