Офіційна | Неофіційна

Офіційна:

AНАТОЛІЙ СЕРДЮК - сучасний український естрадний композитор-пісняр, співак, журналіст (м.Запоріжжя). Автор понад 150 пісень. У творчому доробку 8 альбомів, 15 дисків (10 СD i 5 DVD), 10 сольних концертних програм, близько 1500 виступів в Україні та за кордоном, 17 відеокліпів, 4 авторських нотних збірника.

Працює в стилі української естрадної пісні й поп-музики. Пісням притаманні глибока змістовність, виразна мелодійність, народність, патріотизм. У репертуарі багато вальсів, романсів; вирізняються "махновський" і козацький цикли пісень з елементами театралізації у виконанні. Співпрацює із сучасними українськими поетами.
Оспівує рідний край.

З появою Анатолія Сердюка в Запорізькім реґіоні широко залунала українська естрадна пісня - він першим почав творити рідною мовою, оспівувати рідний край. Ориґінальний репертуар, присвячений Запоріжжю (пісні козацької та гуляйпільської вольниці, сучасні твори про запорізьке сьогодення), перемоги в конкурсах, широка концертна діяльність, участь у численних передачах радіо й телебачення, публікації в пресі зробили ім'я артиста відомим в Україні.

Протягом 20 років Анатолій Сердюк залишається вірним своєму творчому кредо, послідовно обстоюючи в творчості українські національні ідеали та державницьку позицію. Він єдиний у російськомовному Запоріжжі, хто багато років поспіль свідомо творить, співає та спілкується українською мовою, маючи при цьому серед земляків тисячі шанувальників. Така багатолітня принципова позиція митця зробила його своєрідним символом української пісні на Запоріжжі.

Протягом багатьох років А. Сердюк відіграє значну роль у популяризації запорізької культури, веде громадську роботу з пропаганди української пісні й творчості місцевих митців. Як журналіст він був автором і ведучим радіопередач "Наша естрада" (1997-1998 рр.) i "Пісенне Запоріжжя" (2007-2009 рр.) на запорізьких радіостанціях "Радіо-Три" і "Запоріжжя FM" та "Без пісні нема України" (2010 р.) на каналі "Культура" Національного радіо України. З 2006 року в Запоріжжі проходить щорічний конкурс пісень про рідний край «Запоріжжя моє кохане», ініціатором створення та головою журі якого є А.Сердюк. Як артист Анатолій Сердюк з 1993 року регулярно презентує нові альбоми й концертні програми, які транслюються телебаченням, гастролює по країні, прославляючи своїми піснями Запорізький край. Таким подвижництвом співак пробудив патріотичний дух десятків тисяч українців.

За "визначні досягнення у творчості та в розвитку національних пісенних традицій" Анатолій Сердюк нагороджений мистецькою премією ім. Д. Луценка "Осіннє золото" (м. Київ, 2004 р.). Він лауреат реґіональної програми "Зоряний шлях" (2000 р.) у номінації "За розвиток культури та створення духовних цінностей", лауреат обласної премії "За розвиток музичного мистецтва" (2009 р.). Творчість композитора-пісняра вивчається в школах Запорізької області на уроках музики і співу та історії рідного краю.

Твори А. Сердюка мають у репертуарі Запорізький академічний симфонічний оркестр, духові та естрадні оркестри, оркестри народних інструментів, фольклорні ансамблі "Пернач", "Чумацький шлях", "Бунчук","Козаки-запорожці","Токмачани", "Дорожнянка", вокальний ансамбль "Дніпряночка", ВIА "Веселяни", дитячий ансамбль пісні й танцю "Чайка", вокальна студія "Дзвінкі голоси" та багато інших самодіяльних і професійних артистів і колективів України.

Пісні композитора опубліковано в авторських пісенниках "Пісні Гуляйпільського краю" (1995 р.) і "Запоріжжя моє кохане" (2001, 2004 рр.), "Шкільний альбом" (2006 р.), у багатьох колективних нотних збірниках: "Де козацька горда слава" (2000 р.), "Сучасна запорозька козацька пісня" (2001 р.) та ін., а також у шкільних підручниках ("Художня культура", 6-й клас).

У запорізьких студіях "Ринг" і "Навігатор" співаком записано понад 120 пісень, які увійшли до 9 магнітоальбомів і 10 компакт-дисків. У студії композитор співпрацює з аранжувальниками Олександром Михайленком, Дмитром Савенком, Віталієм Пушкарьовим, Валерієм Ситником, Валентином Гелуном, Володимиром Веременком, звукорежисерами Миколою Середою, Михайлом Петренком, Максимом Терещенком, Володимиром Гітіним та іншими.

А. Сердюк представив публіці 10 оригінальних сольних концертних програм: "Козацькому роду нема переводу" (1993 р.), "Моя кохана" (1994 р.), "Я співаю для вас" (1995 р.), "Запоріжанки" (1996 р.), "Гуляє Гуляй-Поле" (1998 р.), "Этих дней нам позабыть нельзя" (2000 р.), "Запоріжжя моє кохане" (2001, 2003 рр.),"Пісні для друзів" (2002 р.), "Кращі пісні" (2005), "Вальс, танго, романс" (2008). У них брали участь театр-кабаре "Александровский уезд", заслужений ансамбль танцю "Запорожець", кінний театр "Запорізькі козаки", провідні запорізькі музиканти.

У всіх проектах А. Сердюк виступав не тільки як співак і автор пісень, але й як продюсер - від задуму до кінцевого результату, залучаючи до роботи сотні людей - поетів, аранжувальників, музикантів, акторів, танцюристів, режисерів, хореографів, модельєрів, дизайнерів, операторів, фотографів, журналістів, об'єднуючи всіх для досягнення спільної мети - для випуску дисків, нотних видань, буклетів, для створення й показу концертних програм, для зйомок телепередач і відеокліпів.

За роки професійної діяльності А.Сердюк мав близько 1500 виступів в Україні й за кордоном - у Білорусі, Росії, Румунії. Серед них - сольні й збірні концерти, гастрольні поїздки, творчі зустрічі в робочих колективах та в навчальних закладах, авторські вечори, благодійні виступи для ветеранів, інвалідів, дітей-сиріт, робота в журі мистецьких конкурсів.

Співавтори А. Сердюка - видатні українські поети Дмитро Павличко, Борис Олійник, Дмитро Луценко, Микола Луків, Вадим Крищенко, київські поети Олег Орач, Василь Шукайло, Лариса Верьовка, Станіслав Шевченко, Федір Млинченко, Світлана Короненко, Ніна Шаварська та інші, харків'янин Віктор Курінний, січеславець Олег Іллін. Популярність композитора збільшила інтерес широкої публіки і до творчості місцевих поетів, з якими він розпочав співпрацю. Запорізьке поетичне слово залунало піснею у виконанні А.Сердюка на всю Україну. Стали відомими, часто звучать на концертах та в ефірі радіо й телебачення "Весняний вальс" (сл. Любові Геньби), "Скрипка", "Яблучко", "Шипшина" (сл. Григорія Лютого), "Ранок у місті" (сл. Петра Ребра), "Неподільна булава" (сл. Анатолія Рекубрацького), "Козаченьки" (сл. Володимира Чубенка), "Бабине літо" (сл. Віри Коваль).

А. Сердюк брав участь у сотнях передач центрального українського радіо й телебачення (УТ-1, УТР, канал "Культура") та 12 обласних телерадіокомпаній, неодноразово ставав лауреатом хіт-парадів "12 мінус 2" (радіо "Промінь"), "RadіоStаг" (мережа обл. радіостанцій), "Пісня року" (Національне радіо України), "Несподіваний дощ" (УТ-1), "Наша п'ятдесятка" (мережа Інтернет). На його пісні відзнято 17 відеокліпів, десятки музичних передач, 10 концертiв, музичні передачі, концерти, телефільм "Ми з тих ясних зір" (ТО "Культура", УТ-1, 1993 р.).

Про творчість А. Сердюка багато пише як реґіональна, так і центральна преса (публікації в журналах "Українська культура", "Україна", "Жінка", "Дніпро", "Писанка", "Універсум"; у газетах "Голос України", "Культура і життя", "Сільські вісті", "Україна молода", "Робітнича газета", "Правда України" тощо).

Анатолій Сердюк зробив вагомий внесок у розвиток і пропаганду української естрадної пісні на Запоріжжі та в Україні. Його творчість вшанована і любов'ю численних прихильників української естради, і високим професійним визнанням.

Перші композиції Анатолій Сердюк почав складати в шкільному, а потім в армійському ансамблях, де був солістом-вокалістом, гітаристом і художнім керівником. Бажаючи виконувати власні твори, співак на початку 1989 року зібрав групу "Анатоль", з якою в жовтні 1990-го переміг на запорізькому міському конкурсі молодих естрадних виконавців "3-шоу-3".

Широка публіка почула А. Сердюка на фестивалі "Червона рута-91", де він став призером з піснею на вірш Д. Павличка "Вставай, Україно!". Вона мала резонанс, її підхопили радіо й телебачення, визнавши піснею-символом 1991 року. За повідомленнями преси, 1992 р. пісня розглядалася як один із претендентів на новий гімн незалежної України.

У 1992-1996 рр. співак з успіхом виступав на пісенних конкурсах по всій країні та за її межами: "Доля" (м. Чернівці), "Надія" (м. Київ), "Вітер зі сходу" (м. Донецьк), "Мелодія" (м. Львів), ІV Міжнародний фестиваль української пісні (Румунія), Міжнародний фестиваль "Слов'янський базар" (Білорусь) та інші.

Протягом 1993-1996 рр. були записані й презентовані 4 аудіоальбоми. 1998 року А. Сердюк організував фольклорну експедицію в пошуках легенд і пісень про Н. Махна. Зібраний матеріал було використано для створення концертної програми "Гуляє Гуляй-Поле", показаної в Гуляйполі, Запоріжжі (1998) і Києві (2003).

2001 року митець широко відзначив 10-ліття композиторської діяльності: випустив пісенник "Запоріжжя моє кохане", презентував власний сайт в Інтернеті www.serduk.com.ua, провів фотовиставку, гастрольний тур і великий авторський концерт за участю артистів, які мають у репертуарі його твори.

2002 р. вийшов компакт-диск "Таврійська пектораль", записаний А.Сердюком спільно з оркестром народних інструментів Мелітопольського педагогічного університету під керівництвом В. Овода.

2003 р. вийшов компакт-диск "Гуляй-Поле", присвячений постаті Нестора Махна.

2004 р. вийшло друге видання пісенника "Запоріжжя моє кохане", розпочалася співпраця з поетами М. Луківим (пісня "Моя Україна"), Б. Олійником (пісня "Остання дорога Нестора").

У 2003-2005 рр. перевидано чотири магнітоальбоми 90-х років на компакт-дисках - "Дух наш запорозький", "Моя кохана", "Я співаю для вас", "Запоріжанки". 2005 р. видано магнітоальбом з піснями воєнної доби "Этих дней нам позабыть нельзя".

У листопаді 2005 р. відбулися ювілейні концерти, присвячені 15-літтю композиторської діяльності А.Сердюка.

2006 р. вийшов збірний аудіодиск "Найкращі пісні 1991-2000 рр."

У листопаді 2006 року з метою популяризації пісень про Запорізький край А.Сердюк спільно із Запорізьким міським управлінням освіти заснував і провів І-й щорічний дитячий конкурс "Запоріжжя моє кохане".

2007 року вийшов DVD-диск "Кращі пісні".

У травні 2008 р. у Запорізькому театрі Молоді (ТЮГ) показано нову концертну програму А.Сердюка "Вальс, танго,романс".

У вересні 2008 р. вийшли аудіодиск "Ліричні пісні" та DVD-диск "Вальс, танго, романс".

2009 року вийшов диск "Краю мій рідний" з піснями про Запорізький край, який було презентовано в обласній та міській Радах Запоріжжя. Видано книжку "Славить піснями він рідний наш край", присвячену творчості А.Сердюка. Її наклад розійшовся по бібліотеках Запорізької області. 2009 року А.Сердюк cтав лауреатом регiональноi програми «Народний рейтинг «Великi запорiжцi». Його iм'я внесено до книги «Гордость Запорожья».

У жовтні 2009 р. у Києві, в Національній філармонії України відбувся ювілейний концерт, присвячений 20-літтю творчої діяльності А.Сердюка.

2010 року вийшло друге видання диска "Краю мій рідний" та диск "Этих дней нам позабыть нельзя. Песни военних лет", присвячений 65-літтю перемоги у війні. У 2010 р. А.Сердюк, як журналіст, вiв авторську передачу "Без пісні нема України" на каналі "Культура" Національного радіо України.

Протягом 2010-2011 рокiв iм'я А.Сердюка було вписано до кiлькох українських книг та енциклопедiй: «Золота книга України» (м.Київ), «100 обличь української естради» (м.Чернiвцi), «Мистецький Олiмп», «Обличчя України» (м.Київ).

У березнi-квiтнi 2011 року в театрi iм. В.Магара та в кiноконцертному залi iм. О.Довженка (м.Запорiжжя) вiдбулися прем'єрнi покази нової концертної програми «Краю мiй рiдний». У червнi-липнi 2011 р. вийшли DVD-диски «Я спiваю для вас» (концерт 1995 року) та «Запорiзький сувенiр» (15 вiдеоклiпiв з краєвидами Запорiжжя на пiснi А.Сердюка). Вийде ще один DVD-диск з новим концертом "Краю мій рідний".

У кінці 2011 р. готується до виходу новий альбом "Не залишай мене, любове!".

2012 р. планується видати альбом "Пане Маестро".

Пісням А. Сердюка притаманні мелодійність, задушевність, стильова й тематична різноплановість. Вони легко сприймаються на слух і запам’ятовуються, гріють душу теплотою й щирістю мелодії.

Як артистові А.Сердюку властиві інтелігентна, витончено-прониклива манера виконання та висока сценічна культура. Теплий ліричний тенор із красивим “сріблястим” верхнім регістром і широким діапазоном у дві октави дозволяє співакові мати великий різноманітний репертуар, в якому є місце i власним творам, i народним пісням, і пісням відомих композиторів.

ЛЮДМИЛА ЖУЛЬЄВА,
Музикознавець

Неофіційна:

У дитинстві любив читати книги, був найактивнішим читачем районної бібліотеки. У школі навчався добре, улюбленими дисциплінами були географія і астрономія. Підлітком захопився рок-музикою, любив слухати групи The Beatles, Queen, Uriah Heep, Deep Purple. Під враженням щоденних молодіжних тусовок з гітарою, піснями, дівчатами і вином перейнявся бажанням навчитися грати на гітарі. Що потім і зробив, прогулявши спеціально для цього два дні занять у школі. Подальшу майстерність удосконалював на вечірніх дворових концертах, ставши незабаром кумиром молоді свого району. Потім, разом з однокласниками, організував у школі групу "Asteroіd", виступав на шкільних вечорах і дискотеках. До цього ж часу відносяться і перші спроби написання пісень. Працюючи після закінчення школи на знаменитому запорізькому заводі "Моторобудівник" (тепер - "Мотор Січ"), активно допомагав цеховому ансамблю завойовувати призові місця на оглядах художньої самодіяльності. Не дивно, що служба в армії також була пов'язана з музикою. Це були військові оркестри й вокально-інструментальні ансамблі спочатку у м.Дніпродзержинську, а потім у Запоріжжі.

Завершилася служба у березні 1992 року, коли пісня "Вставай, Україно!" вже лунала в музичному ефірі країни. Ази менеджменту, продюсувания і звукозапису довелося освоїти вже в процесі роботи над шоу-проектом під назвою "Анатолій СерДюк".

(Далі буде)